Нєгомбо - місто контрастів

Повертаючись до теми, що подивитись та куди поїхати, як і обіцяв, розкажу про рибний ринок і не тільки.

Місто Нєгомбо та його особливості.

Містечко в 20-ти хвилинах від аеропорту теж має цікавинки.
Зранку, за сніданком, я розпитався менеджера готелю, куди краще поїхати і на що подивитись. Він усміхнувся і сказав, що зараз все організує і це ВСЕ нам обійдеться всього лиш в 2000 рупій (200 грн.). Ми з  другом погодились. Через 20 хвилин за нами приїхав Тук-Тук.

Церква, Храм.

Нєгомбо християнське місто, в ньому багато церков і мало не на кожному куті фігури святих в скляних футлярах з людський ріст. Наш водій пообіцяв показати найкрасивішу церкву цього міста. І він не збрехав. Церква нереальних розмірів, доглянута та з прекрасною архітектурою. Всередині не дозволено фотографувати та знімати відео, тому доведеться повірити мені на слово, там дуже гарно і панує спокійна атмосфера.

Наступною зупинкою був індуістський храм. Для мене це було дещо більше ніж проста екскурсія. Храм відкритий, без даху, всі люди моляться з квітами в руках, монахи сидять і розмовляють з людьми. Я не був виключенням і теж пішов до монаха. Як тільки він побачив білого хлопця, в шортах та майці з телефоном і очима по 5 копійок, з усмішкою запросив присісти. Ті 2 хвилини розмови тягнулись вічність, милий дідусь щось пошептав, потримав мою руку, а потім поставив славнозвісну червону цятку на чоло. Емоційний стан після відвідин храму не описати.

Рибний Ринок.

Рибний ринок в Нєгомбо це окремий всесвіт. На фоні калюж крові, обідраних котів та собак, брудних продавців дари океану виглядають по особливому. Жахливий запах і нереальний товар на прилавках, змішання відрази та захоплення.

Перед тим як ми вилізли в тук-тука водій дав настанову, торгуватись до піни з рота. Ми вийшли біля широченних рядів риби, котру сушать на сонці зі всіма нутрощами. Так як, таку рибку трішки страшно їсти ми пішли шукати ранішній свіжий улов.

Перше, що вибиває з нормального стану – це запах. Запах гнилої риби. Під ногами вода змішана з кровю та нутрощами риб ( нагадую, що я у вєтнамках ) всюди шум та метушня. Перші враження жахливі але потім починаєш звикати і вже дивишся суто на прилавки де лежать океанські екземпляри котрих, до цього, я бачив лише в енциклопедіях та по телику.

 В  шаленму хаосі ми купили два кілограма свіжих тигрових криветок, двох, ще живих, крабів і одну гарну рибку.

За все разом заплатили 3000 рупій (300 грн.) Погодьтесь ціна просто смішна.

Сад спецій.

Після вдалих покупок на ринку нас відвезли до саду спецій. Така байда є в кожному містечку, чому байда? А тому, що развод на гроші. Починалось все красиво. Нас зустрів якийсь а-ля гід по саду. Він добре володіє англійськю тому моментами було цікаво але сама екскурсія ніяка. Ми ходили біля трав, дерев та квітів і слухали про їх лікувальні властивості.

Потім, цей мужчина закликав мене до якоїсь халабуди і почав жалітись на складне життя, розказував, що він студент (30-ти річний) і тяжко йому жити, одним словом гарно просив грошей. Я по натурі принциповий але дійсно простіше дати 200 рупій і мати чистий спокій ніж слухати ті байки. Після цієї «екскурсії» нас запросили в аптеку з натуральною косметикою. Ціни звісно ставили захмарні але мені вдалось купити, єдине, що мене цікавило, кокосову олію по нормальній ціні.

Шопінг.

В інтернеті вичитав, що в Нєгомбо є два торгових центра. Після всіх вищеперелічених екскурсій я попросив водія відвести нас до шопінг центру. Чесно кажучи, я очікував більшого. В трьох поверховій будівлі було багато магазинів і багато людей. Але нормальних речей не знайшлось, все було або занадто малим, або нереально великим. Колористика заключалась на пяти кольорах. І навіть якщо комусь вдалось найти більш-менш цікаву річ, доводилось чекати близько 20 хвилин щоб попасти до примірочної кімнати де дуже мало місця. Шопінг в Нєгомбо не рекомендую.

Контакти: Instagram , Facebook , VK , E-Mail – Imjustin@mail.ru

Інтернет на Шрі-Ланці.

Інтернет на Шрі-Лінці є, основне питання, який.

Ми вже звикли жити в ритмі on-line, як же не запостити фотку в Instagram, чи не зачекінитись у facebook? Ланка – це чудовий шанс відпочити від постійних звуків «отримано повідомлення» чи «зберіть урожай на фермі». Ні, я не кажу, що на острові все так сумно з інетом але я думаю відпустку потрібно проводити, якось відмінно від буденного життя. Але якщо Вам інет все ж потрібен, то знайти Ви його зможете всюди, а ось скористатись – не завжди. По всьому острову є покриття оператора Dialog, можна купити карточку з кодом, ввести його у відповіде поле і користуватись певним лімітом мегабайтів. Майже в кожному готелі та ресторані є вайфай але особливою швидкістю передачі даних він не відрізняється. А якщо швидкість хороша, то не один Ви такий хитрий сидите в мережі. В Нєгомбо під моїм готелем (де був терпимий вай-фай) вечорами збирались місцеві. Сідали на велике каміння і приєднувались до світу віртуального, перегружаючи мережу.

 Тому, для мене, найоптимальнішим виходом була купівля інтернет сім карти оператора Dialog. В магазині з вивіскою як на фото, де продають все, що в нього влізло, можна купити сім карту за 350 рупій та одразу поповнити ще за 700 рупій і Ви отримаєте 5 гігабайт 3G інтернету.

 Коли я прийшов до магазину і попросив сімку мені сказали, що продають лише по паспорту, так як вертатись до готелю не хотів довелось вмовляти продавця, який досить швидко погодився. Обрізати карточку на місці не могли, так як інструмент один на декілька магазинів. Продавець попросив зачекати, сів на мопед і поїхав з моєю карткою до станка. Не знаю чим вони обрізають ті картки але моя виглядала дуже пошарпано, хоча працювала ідеально. Це невимовна розкіш мати постійний та хороший інет в своєму телефоні, а якщо потрібно підключити, скажімо, комп’ютер чи планшет - на більшості смартфонах є функція «Модем» за допомогою якої роздається інет через wifi. За місяць проживання на Шрі-Ланці рахунок поповняв 3 рази.

 
Як бачимо, на острові є декілька варіантів, як залишатись он-лайн але я надіюсь,що Вам попадеться готель із шикарним wifi і не доведеться виходи із ситуації. До речі про готелі, ТУТ Ви можете прочитати, як заселявся я. Ось ТУТ щоб такого смачного сфоткати і викласти в Instagram. А ТУТ, де можна круто зачекінитись в Хіккадуві.

Далі буде...
Конаткти: Instagram , Facebook , VK , E-Mail - Imjustin@mail.ru

Чим зайнятись в Хіккадуві?

Після подорожі електричкою, декілька днів лінивого відпочинку на райському пляжі пролетіли швидко. З'явилось бажання роздивитись містечко.

Пляжі. 

В нашому розумінні пляж це смуга піску шириною в 20-50 метрів з пологим але відчутним спуском у воду. На Шрі-Ланці вигляд пляжу залежить від пори року. В сезон ( сезоном вважається період з листопада по березень ) ширина пляжу досягає 100-150 метрів. Зараз (Вересень) не сезон, тому найширший пляж має метрів 20-60. Цього більше ніж достатньо зважаючи на те, що туристів можна на пальцях порахувати. Тапчани та стаціонарні парасолі розташовані переважно одразу біля готелю, так як існує загроза, що їх змиє хвилею. Хвилі це особливість Шрі-Ланки. Хіккадува славиться серферством, тут можна взяти в оренду серферську дошку та пригати на хвилях, хоча я це робив без неї:). 

Черепахи. 

Обов'язково прогуляйтесь по берегу до готелів Цитрус ( Citrus ) та Чая Транс ( Chayya Tranz ) там Ви матимете змогу зустрітись з великими морськими черепахами. По пляжу частенько ходять місцеві котрі продають водорості, якими можна годувати черепах, коштує це задоволення в рамках 1-3 гривень. 

Храм.

Хіккадува, на відміну від Негомбо, буддистське місто, тому тут Ви зможете відвідати декілька храмів. Але є один котрий я рекомендую в першу чергу. В 2004 році західне, південне та  східне узбережжя пережили страшне цунамі, котре забрало життя у 50 тис. людей. В містах, досі можна зустріти будівлі котрі якимось чином вистояли. Але не зважаючи на 15-20 метрову хвилю, яка зносила все на своєму шляху, один храм котрий розташований в океані, метрів 100 від берегу, не зазнав жодних ушкоджень. Добратися до нього можна спершу на Тук-туці, а потім човником. Бажано туди їхати в 11:00, тому що човни перестають транспортувати людей о 13:00. 

Неподалік від храму знаходиться монумент загиблим під час цунамі.

Ринок. 

Як і в кожному місті Шрі-Ланки, в Хіккадуві є овочево-фруктовий та рибно-м'ясний ринки. Саме там можна купити та скуштувати екзотику острова. Найкраще туди їхати в неділю зранку, в цей день найбільший асортимент та найсвіжіші продукти. На фруктовому ринку я прикупив чимало смакот за дуже низьку ціну, без запеклого торгування, звісно ж не обійшлось. Якщо ви подружитесь з місцевими або хоча би з водієм Тук-Тук котрий Вас доставить на ринок, можете попросити щоб саме він здійснив покупку, для місцевих ціна взагалі копійчана. Шрі-Ланка це країна вічного літа, урожай тут збирають декілька разів на рік, тому завжди є доступ до свіжих продуктів. На рибно-м'ясний ринок ми, на жаль, не потрапили, тому що він вже був закритий але обовязково буде огляд цього ринку в наступному пості:). 

Неймовірно смачні мангостіни. 

Інше. 

В Хіккадуві є маса інших, чисто туристичний атракцій, такі як поїздка в лагуну, відвідини черепашиної ферми, сад спецій, вивчення підводного світу, псевдо масаж та інші. Але, прочитавши відгуки про ці, так звані, особливості, бажання туди їхати відпало. 

Далі буде...

Контакти: Instagram , Facebook , VK , E-Mail - Imjustin@mail.ru

Способы пересування по острову.

Коли нам набридло Негомбо ми вирішили поїхати в Хіккадуву бюджетним шляхом.

Таксі, Тук-Тук.

Основний та найбільш поширений спосіб пересування по острову це, звісно, таксі. Машинка з багажником, куди покладуть Ваші валізи, кондиціонер та веселий водій котрий по дорозі розкаже декілька історій це звісно добре але стоїть питання ціни. Подорож з Негомбо до Хіккадуви ( приблизно 150 км ) обійдеться Вам в 100 баксів. Так як ми туристи бюджетні, цей варіант одразу пролетів. 

 Здійснити переїзд, скориставшись Тук-туком, пахне самогубством. В цю мопедо-машину навряд поміститься одна валіза, що вже говорити про рюкзаки та пасажирів:).

 Розганяється гібрид максимум до 45 км на годину, вікон та дверей нема, ризик ДТП, з їхнім хаотичним рухом на автострадах, занадто високий, тому залишимо Тук-Тук для пересування в спокійних зонах. 

Так як популярні варіанти пересування нам не підійшли ми вирішили скористатись місцевим транспортом. 

Автобус, електричка. 

Банально задавши пошук в гуглі, знайшов тонну рекомендацій з приводу автобусів та електричок. Але одразу на форумах начитався, що автобуси не комфортабельні та переповнені.

 Залишився варіант електричка. На офіційному сайті залізниці Шрі-Ланки  http://www.railway.gov.lk є уся потрібна інфа. 

Так як головний вокзал знаходиться в Коломбо, приблизно 30 км від Негомбо, довелось скористатись таксі. Це нам обійшлось в 3000 рупій. На вокзал, котрий більше нагадує базар, ми прибули за 15 хвилин до відправлення потяга. В готелі нам сказали, що квитки заздалегідь купувати не потрібно, все на місці. Але коли я побачив хаос і довжелезні черги в касу, зрозумів що, це було помилкою. Два білих, розгублених туриста з валізами привертали увагу усіх без виключення. На наше щастя, попався мужчина котрий запросив нас пройти в Інформаціне бюро для туристів ( tourist information ), його видно з фасаду вокзалу (про всяк випадок попросіть місцевих щоб вас скерували) . Там він спокійно і доступно пояснив куди нам підійти і що та за скільки купити. Виявилось, що довжелезні черги до кас це лише для тих хто хоче їхати третім класом. Кожна електричка має три класи. З інформаційного бюро нас відправили до пустої четвертої каси, я пояснив хлопчику, котрий кепсько знає англійську, що мені потрібно два квитки в Хіккадуву в другий клас ( перший розкуповують заздалегідь) . Хлопчина з якогось дивного металевого апарату дістав два квитки котрі нагадували пластинки для фумігатора і на цих картонних мацьопах, закарлючками щось написано. Ціна за квиток 180 рупій (18 грн.).  Я думаю всі щойно порівняли ціну таксі та електрички і зробили квадратні очі ;).

Платформа виявилась переповнена людьми і всі на нас дивились. За якихось 2-3 хвилини прибула електричка. Трішки пошарпана, без вказівників вагонів чи принаймі класу. Всі заметушились, ми, звісно, теж почали бігати по платформі в пошуках нашого класу. На допомогу, знову прийшов черговий добродій, котрий показав куди нам іти. 

перше враження від вагона було змішаним. Судіть самі. 

По обидві сторони вагону висять вентилятори, два ряди зручних крісел, вікна відкриті навстіж усю поїздку і багато людей. І не зважаючи на те, що люди стоять щільно один до одного, тут всерівно є продавці води, газет та місцевих смаколиків. Вони, переважно маленького росту та худенькі, пристосовані до цих умов. Враховуючи, що ми з габаритними  валізами, нам довелось провести дві години сидячи у відкритому тамбурі. Не дуже комфортно але терпимо. Прибуття на станцію чи вокзал ніяким чином не оголошується, ми орієнтувались по GPS в телефоні. Особливістю поїздки було те, що двері теж були відкриті, можна було милуватися океаном, чиї хвилі частенько попадали на рельси. Правилами безпеки тут нехтують але місцеві говорять, що ніхто ще не випав з вагону;).

                                   

Поїздка була швидкою та дуже цікавою. Для себе я відмітив те, що не зважаючи на пошарпаний зовнішній вигляд електрички, в середині все чисто, охайно і люди шанують те, що їх оточує. 

Далі буде...

Контакти: Instagram , Facebook , VK , E-Mail - Imjustin@mail.ru

Що і де з'їсти?

Після важкого перельоту, подорожей на таксі та пошуку готелю розігрався серйозний апетит.

Ресторани, кафе, бари.

Вийшовши з нашого готелю Sea Garden, ми повернули ліворуч та пішли шукати ресторан. Ішли на запах і зайшли в заклад під назвою "Petit". Коли я збирався в свою подорож, то розраховував на величезний асортимент риби та молюсків, безкінечні позиції овочів та фруктів в меню але коли нам вручили худеньку книжечку з напів стертим написом "menu" мої сподівання розвіялись. 30 секунд, саме стільки часу вистачило щоб вивчити усі запропоновані страви та напитки. Декілька позицій гарячих та холодних страв, 2-3 позиції перших блюд, дуже бідний вибір морських, десертів взагалі не було.  Спочатку я все це списав на те, що ми мабуть просто попали в такий заклад, в інших буде більший вибір. Мушу розчарувати, меню в усіх закладах подібне, десь попадаються європейські страви, десь більше індійських але не розраховуйте на широченний вибір страв. 

Перелиставши меню ще декілька разів я зупинив свій вибір на томатній зупці та сендвічах з куркою. 

Після зміни клімату та важкої дороги бажано певний період не налягати на незвичну їжу і їсти більше рідких, теплих страв. Дегустацію креветок та інших страв відкладемо на потім. Мушу визнати, що обід видався смачним та ситним. Але коли принесли рахунок, розвіявся ще один мій міф. Ні, не подумайте, що ціни захмарні, вони в межах доступного, явно нижчі ніж в Європі чи Україні але я не раз чув, що Шрі-Ланка це one dollar country ( однодоларова країна, тобто дуже дешева ). Мій обід обійшовся в 75 грн. плюс в деяких закладах в чек дописують 10% за обслуговування, тому запитуйте, перед тим як робити замовлення, чи є в них цей а-ля податок. 

Також я звернув увагу на ціни морепродуктів, у всіх нас є стереотип котрий не раз підтверджувався, країна біля моря чи океану має постійний доступ до морепродуктів, тому вони мають бути дешеві. На жаль, Шрі-Ланка не належить до таких країн. Дорожче за морських гадів лише м'ясо. 

За чотири дні перебування в Негомбо ми відвідали близько семи закладів. Дозволив собі спробувати креветок на грилі, салат з манго, різні типи рису з цікавими добавками, усі наявні зупи та фреші.

                            

                            

                                 

 Для себе відмітив чудову страву Рис І Карі, це не просто рис з приправою, слово карі тут має якесь своє значення. Різновидів цієї страви чимало але не буду відкривати таємничу завісу, нехай це буде сюрпризом для Вас. Рекомендую замовити креветочний рис і карі ;) 

Існують на Цейлоні заклади котрі важко класифікувати. Це такі собі будки де готують цікаві млинці  з начинками котрі називаються Rotty ( Роті ).

Спершу такий заклад викликав в мене багато сумнівів і я довго не наважувався спробувати роті. 

З часом виникла цікавість і ось настав момент, вирішив скуштувати. Це дуже смачно, ситно і бюджетно. Рекомендую всім! 

Супермаркети, магазини.

Супермаркети в нашому розумінні це безкінечні ряди з продуктами, спритним та іншими товарами. Вони є всюди і завжди. Тепер забудьте про це. На Шрі-Ланці звісно ж є маркети але вони в основному в містах, туди потрібно добиратися або на таксі або Тук-туком, одним словом геморой. Інше діло магазини, їх багато, там є все необхідне і переважно вони близько до готелів. Частенько, біля входу до магазину, стоїть столик з помаранчевими кокосами, 30-50 рупій за штуку, обов'язково купіть, продавець правильним чином вам його розріже, видасть соломинку і Ви зможете насолодитись смачною водичкою котра вгамовує спрагу і є дуже корисною. 

Тепер інфа для тих хто вже випив весь алкоголь куплений в Дюті Фрі і не знає де купити пивка чи віскаря. В магазинах та супермаркетах немає алкоголю, для його продажу існують спеціальні Wine Shop ( Вайн Шоп ) де продається все від пива до горілки, там же можна купити цигарки. Ці магазини працюють з 9:00 до 20:30.

Контакти: Instagram , Facebook , VK , E-Mail - Imjustin@mail.ru

Як попасти на Шрі-Ланку?

Сьогодні, вперше, моя нога ступила на вологу та гарячу землю Шрі-Ланки. Але перш ніж  це сталось я промандрував близько 8000 км. Тепер по порядку.

Підготовка до Подорожі.

Прекрасний лоукостер (па дєшовке) Airarabia з однією пересадкою доставить Вас сюди без проблем. Ціни дуже демократичні, якщо брати до уваги відстань. Квиток сюди мені обійшовся в 326 баксів, це так званий "голий квиток". Чому Ейрарабія така дешева? Все просто, годувати вас не будуть, заздалегідь своє місце в літаку Ви не знаєте, багаж обмежений. Звісно ці і всі інші послуги можна добавити у квиток але тоді і ціна виросте, а нас цікавить економія. Але тим не менше сервіс на високому рівні. Квиток купував на сайті розраховувався кредиткою і ось тут перший нюанс, та кредитка котра оплатила Вам квиток повинна бути з Вами, інакше можуть виникнути проблеми. При бронюванні квитка зверніть увагу, вибір місця, багаж та їжа оплачується окремо і коштує прилично. Вибір об'єму багажа обов'язковий і коштує досить дешево, не спішіть вибрати 30 кг. я 20 ледве набрав. А зараз я зруйную міф про те, що заздалегідь куплені квитки коштують дешевше, на відміну від інших авіакомпаній Airarabia вражає стабільністю ціни. Ще маленька підказка, для того щоб швидко отримати електронні квитки на email краще зареєструватись на сайті airarabia.com. 

Отже квитки купили, на мило отримали, роздрукували і чекаємо дати відльоту. За цей час рекомендую оформити стандартну страховку в будь-якій туристичній компанії, це Вам коштуватиме 200-300 грн. 

Що взяти із собою.

Відкладіть в сторону усі вечірні наряди, смокінги та сукні, 10 пар закритого взуття та інший непотріб котрий ми завжди беремо із собою і ніколи не вдягаємо;) Клімат на Шрі-Ланці дуже вологий та гарячий, бувають короткі зливи, тривалістю 5-10 хв. Тому і одяг потрібен відповідний вільний, легкий та максимально відкритий. 

Якщо Ви вже кинули у валізу усі наявні футболки, шорти та в'єтнамки то мабуть Ви помітили, що валіза на половину пуста і тут починається обдумування, що ж взяти із собою. Після одягу прийнято збирати косметичку, із загального набору можете виключити парфуми та косметику, шановні Дами, жінки тут майже не користуються тоналками, тінями та помадами, туристки теж нехтують ранковою процедурою наведення красоти, дайте своїй шкірі відпочити :). Після косметички варто подумати про медикаменти, сюди можна брати абсолютно все від обезболюючих до антибіотиків ( про всяк випадок ) і не забувайте антигістамінні ( проти алергічні засоби ). Досі не повна валіза? Ну що ж розкажу, що я взяв із собою. Маленький електричний чайник, тому що приємно мати можливість в будь-який момент зробити собі каву не виходячи з номера. Пластикові тарілки, чашки, ножі, вилки  це все я взяв з тією ідеєю щоб мати змогу приготувати собі швидку їжу типу мівіни чи швидкої вівсянки яку я теж кинув у валізу :). До речі про продукти. Тут немає звичної нам ковбаски, сиру та деяких інших продуктів, звісно без них можна прожити абсолютно спокійно але якщо Вам, знову ж таки, захочеться чогось смачненького в номері, то мабуть варто мати мінімальний запас продовольства. Загалом це все що я взяв і дійсно використовую. 

День вильоту.

Нарешті настав саме цей, довгоочікуваний, день вильоту. Ви потрапили в аеропорт. Першим ділом підійдіть до інформаційної відділу та дізнайтесь до якої стійки здачі багажу Вам потрібно попасти. Багаж здали, контроль пройшли, настав час Дюті Фрі. Не спішіть затоварюватись алкоголем , його можна купити в аеропорту в кінці вашого перельоту в аеропорту Коломбо ( занотуйте, що на одну особу дозволено ввозити півтора літри міцного алкоголю та дві літри легкого ). 

А тепер Зірка Вашої подорожі, літак від Ейрарабія :). Для мене він виявився досить комфортним та чистим, стюардеси розмовляють переважно англійською але траплялись і російськомовні. Перед взльотом ми подивились інструктажі на маленьких теликах та послухали арабську молитву. Взлетіли швидко та мягко. Моя душа потребувала алкоголю щоб розслабитись, захотілось замовити собі 50 грамульок віски але раптово прозвучало оголошення того, що курити та розпивати спиртні напої суворо заборонено. Тому якщо Ви, все ж таки, прикупили собі плящинку то прибережіть її до офіційного прибуття на Шрі-Ланку. Пройшло 10 годин перельоту з пересадкою і ось я нарешті потрапив в аеропорт. Першим ділом побіг в Дюті Фрі та купив потрібний алкоголь, будьте уважні є два Дюті, для тих хто відлітає та для тих хто прибув, попросіть персонал аеропорта Вас скерувати. Після вдалої покупки ідемо отримувати візу ( коштує вона 35 доларів ). Після візи забираємо багаж. Рекомендую одразу в аеропорту поміняти долари на місцеві рупії я обміняв 300 баксів. Коли я вийшов з аеропорта на мене одразу накинулися місцеві таксисти котрі беруть шалені гроші за доставку. Для того щоб викликати собі нормальне таксі потрібно звернутись у віконечко з написом "taxi", знаходиться воно по лівій стороні в 100 метрах від виходу з терміналу. Там працює мила дівчинка котра  вічливо відповіла на всі питання та видала чек. 

Далі Буде...
Контакти: Instagram  , Вконтакте , Facebook , E-Mail - Imjustin@mail.ru