Повертаючись до
теми, що подивитись та куди поїхати, як і обіцяв, розкажу про рибний ринок і не
тільки.
Місто Нєгомбо та його особливості.
Містечко в 20-ти хвилинах від аеропорту теж має цікавинки. Зранку, за сніданком, я розпитався менеджера готелю, куди краще поїхати і на що подивитись. Він усміхнувся і сказав, що зараз все організує і це ВСЕ нам обійдеться всього лиш в 2000 рупій (200 грн.). Ми з другом погодились. Через 20 хвилин за нами приїхав Тук-Тук.
Церква, Храм.
Нєгомбо християнське місто, в ньому багато церков і мало не на кожному куті фігури святих в скляних футлярах з людський ріст. Наш водій пообіцяв показати найкрасивішу церкву цього міста. І він не збрехав. Церква нереальних розмірів, доглянута та з прекрасною архітектурою. Всередині не дозволено фотографувати та знімати відео, тому доведеться повірити мені на слово, там дуже гарно і панує спокійна атмосфера.
Наступною зупинкою був індуістський храм. Для мене це було дещо більше ніж проста екскурсія. Храм відкритий, без даху, всі люди моляться з квітами в руках, монахи сидять і розмовляють з людьми. Я не був виключенням і теж пішов до монаха. Як тільки він побачив білого хлопця, в шортах та майці з телефоном і очима по 5 копійок, з усмішкою запросив присісти. Ті 2 хвилини розмови тягнулись вічність, милий дідусь щось пошептав, потримав мою руку, а потім поставив славнозвісну червону цятку на чоло. Емоційний стан після відвідин храму не описати.
Рибний Ринок.
Рибний ринок в
Нєгомбо це окремий всесвіт. На фоні калюж крові, обідраних котів та собак,
брудних продавців дари океану виглядають по особливому. Жахливий запах і
нереальний товар на прилавках, змішання відрази та захоплення.
Перед тим як ми вилізли в тук-тука водій дав настанову, торгуватись до піни з рота. Ми вийшли біля широченних рядів риби, котру сушать на сонці зі всіма нутрощами. Так як, таку рибку трішки страшно їсти ми пішли шукати ранішній свіжий улов.
Перше, що вибиває з нормального стану – це запах. Запах гнилої риби. Під ногами вода змішана з кровю та нутрощами риб ( нагадую, що я у вєтнамках ) всюди шум та метушня. Перші враження жахливі але потім починаєш звикати і вже дивишся суто на прилавки де лежать океанські екземпляри котрих, до цього, я бачив лише в енциклопедіях та по телику.
В шаленму хаосі ми купили два кілограма свіжих тигрових криветок, двох, ще живих, крабів і одну гарну рибку.
Сад спецій.
Після вдалих покупок на ринку нас відвезли до саду спецій. Така байда є в кожному містечку, чому байда? А тому, що развод на гроші. Починалось все красиво. Нас зустрів якийсь а-ля гід по саду. Він добре володіє англійськю тому моментами було цікаво але сама екскурсія ніяка. Ми ходили біля трав, дерев та квітів і слухали про їх лікувальні властивості.
Потім, цей мужчина закликав мене до якоїсь халабуди і почав жалітись на складне життя, розказував, що він студент (30-ти річний) і тяжко йому жити, одним словом гарно просив грошей. Я по натурі принциповий але дійсно простіше дати 200 рупій і мати чистий спокій ніж слухати ті байки. Після цієї «екскурсії» нас запросили в аптеку з натуральною косметикою. Ціни звісно ставили захмарні але мені вдалось купити, єдине, що мене цікавило, кокосову олію по нормальній ціні.
Шопінг.
В інтернеті вичитав, що в Нєгомбо є два торгових центра. Після всіх вищеперелічених екскурсій я попросив водія відвести нас до шопінг центру. Чесно кажучи, я очікував більшого. В трьох поверховій будівлі було багато магазинів і багато людей. Але нормальних речей не знайшлось, все було або занадто малим, або нереально великим. Колористика заключалась на пяти кольорах. І навіть якщо комусь вдалось найти більш-менш цікаву річ, доводилось чекати близько 20 хвилин щоб попасти до примірочної кімнати де дуже мало місця. Шопінг в Нєгомбо не рекомендую.
Контакти: Instagram , Facebook , VK , E-Mail – Imjustin@mail.ru
